Міністр фінансів Наталія Яресько вирушила до Вашингтона, де їй належить провести низку переговорів

Міністр фінансів Наталія Яресько вирушила до Вашингтона, де їй належить провести низку переговорів.

Міністр фінансів Наталія Яресько вирушила до Вашингтона, де їй належить провести низку переговорів, підсумком яких має стати успішна реалізація програми EFF з МВФ. «День насичений зустрічами у Вашингтоні з урядом США, Світовим банком, МВФ, IFC; пояснюю складну фінансову ситуацію і необхідність у підтримці», – написала міністр у своєму блозі в мережі. Після Вашингтона міністра фінансів чекають зустрічі з представниками приватних інвестиційних фондів, з якими Яресько має намір говорити про операції з державним боргом України.

Як заявляли раніше перші особи країни, державі в нинішній ситуації необхідно $40 млрд на найближчі чотири роки. «Загальний пакет, який формується для допомоги Україні, та фінансова підтримка, фінансовий фундамент реформ, який є захисником для нашої національної валюти, для нашого платіжного балансу, для наших золотовалютних резервів, загалом сьогодні має перевищувати $40 млрд», – сказав Петро Порошенко на спільній із прем’єром Швеції Стефаном Левеном прес-конференції в Києві в середу, 11 березня.

Проте з цих $40 млрд, які потрібні країні, $15,3 млрд є не зовсім допомогою від міжнародних кредиторів. Ці гроші, згідно з меморандумом з МВФ, Україна має заощадити на операціях зі своїм державним боргом.

«Отримати» ці $15,3 млрд буде непросто. Основна увага Мінфіну сьогодні сфокусована на євробондах, які раніше були одним з найбільш використовуваних інструментів для залучення Україною зовнішніх запозичень. Навіть чутки про те, що інвестори не погодяться на часткове списання боргів (haircut) змогли знизити ціну таких паперів, що обертаються на біржах.

Також, крім євробондів України, під реструктуризацію можуть потрапити квазісуверенні папери – бонди Укрексімбанку, «Укрзалізниці» та муніципальні борги Києва. Після того як Наталія Яресько повідомила про це в п’ятницю, папери Укрексімбанку з погашенням 2015 року знизилися в ціні відразу на 15% – до 55% від номіналу.

«Останні два тижні ціни на українські державні єврооблігації перебувають на мінімальних з початку року рівнях. Чутки про те, що найбільші власники бондів не погодяться на списання основної частини боргу, а також заяви російської сторони про відмову реструктуризувати борг в розмірі $3 млрд призвели до зниження цін у середньому на 10%. Короткий кінець суверенної кривої торгується на рівні близько 47% від номіналу. Україна-2023 – це близько 42% від номіналу», – розповідає трейдер з єврооблігацій Олександра Кушнір.

Схвалення Радою директорів МВФ програми EFF з подальшим виділенням траншу в $5 майже не вплинуло на ціну паперів, оскільки рішення було очікуваним. Більше того, деякі експерти вважають, що саме це може стати негативним аргументом для власників українських бондів. «Найважливіше, що інвестори – приватні, і їм Україна «до лампочки». Менеджмент цих фондів відповідає перед своїми вкладниками та інвесторами за ці гроші. І зараз пояснити своїм вкладникам, чому вони прощають Україні цей борг, – вкрай важке завдання», – вважає голова ІГ Тарас Козак.

За його словами, якби 11 березня Україна не отримала позитивного рішення від МВФ і перед нею не відкрилися б двері інших міжнародних кредиторів, то це було б найкращим часом для проведення переговорів про реструктуризацію заборгованості. «Мало що змінилося в Україні в принципі, але якісь гроші у країни вже є. Якщо умовно до початку березня Україна не могла заплатити, то сьогодні ці переговори виглядатимуть досить дивними», – пояснює Козак.

Майже всі випуски українських євробондів проходили з проспектом емісії, який не передбачає варіантів реструктуризації: тобто якщо Україна не платитиме за своїми бондами, то це означає дефолт. Проте відсутність умов реструктуризації в проспекті не є проблемою, і юридичні інструменти можна буде знайти, якщо сторони зуміють домовитися, уточнює партнер ЮФ «Лавринович і Партнери» Олена Зубченко. «Буде потрібна «мирова угода». Тобто тут питання в договірних відносинах і в тому, чого хотітиме Україна: міняти «п’ятирічні» на «десятирічні» облігації, чи [попросить] списати частину суми до погашення… Головне – домовитися. Нинішні проспекти передбачають можливість внесення змін».

Винятком із загальної картини можна вважати тільки ті бонди, цільовим покупцем яких на початку минулого року була Російська Федерація. У цьому разі за умовами проспекту емісії було передбачено можливість вимагати дострокового погашення, якщо державний борг України перевищить 60% її ВВП.

Не є суттєвим аргументом для власників облігацій і фактична втрата Україною частини території, як і військові дії на сході країни. «Проспект емісії, зокрема умови випуску єврооблігацій, взагалі не передбачає якогось «форс-мажору» як лазівки для невиконання зобов’язань нашою країною», – підкреслює партнер юридичної фірми Микола Орлов.

Найбільшими власниками українських бондів є фонди Franklin Templeton, BlackRock і Pimco – сукупно вони контролюють понад 50% українських євробондів. Отже, за ними і буде вирішальне слово. Кредитори України вже найняли консультанта – одного з найбільших приватних світових інвестфондів Blackstone. Українську сторону в цих питаннях представлятиме інвестиційний банк Lazard. Раніше ці ж сторони виконували схожі ролі в реструктуризації державного боргу Греції.

При цьому, як пояснює Микола Орлов, документація щодо емісії єврооблігацій України передбачає, що рішення про зміну суттєвих умов випуску (це і сума випуску, і розмір відсоткових платежів, і терміни погашення) ухвалюються 75% голосів при кворумі 2/3 від загального випуску облігацій. «Фактично це означає, що не менш як 50% власників облігацій мають проголосувати за таке рішення. У реальному житті це досить багато. Утім, «спільна біда», як показує практика, може зібрати і більший відсоток «щасливих» кредиторів. Ключове питання – пошук компромісу, прийнятного як для емітента, так і для такої більшості кредиторів», – підкреслює Орлов.

Старший фінансовий аналітик групи ICU Тарас Котович також вважає, що умови реструктуризації базуватимуться на компромісі, але досягти його буде досить важко. «Оскільки Мінфін зацікавлений у зниженні боргового навантаження і платежів з обслуговування, він запросить зниження суми боргу на 40–50%. Проте такі умови можуть бути неприйнятними для інвесторів, і вони домагатимуться якомога меншої суми списання. У результаті ми зможемо побачити рівень списання (principal haircut) у діапазоні 20–30%», – каже Котович.

Україну очікують два місяці нелегких переговорів із кредиторами, але вже сьогодні зрозуміло, що $15,3 млрд приватні інвестфонди на себе, найімовірніше, не візьмуть. Відповідно, Мінфіну доведеться вдатися до інших рішень – наприклад, до реструктуризації ОВДП, які є в портфелі НБУ – у розмірі 340 млрд грн. Проте раніше, під час внесення останніх змін до бюджету, відомство Наталії Яресько вже відмовилося від цього.

Правда України

your ad here

ваш коментар: